Смерековий Мед

Два тижні ми шукали його в Карпатах.

Знайшли!

Крім цього дива, розповім вам про деякі цікаві продукти бджільництва.

…Ранiше я знав про мед лише те, що вiн буває липовим, гречаним або квiтковим. Але виявилося, що першi два сорти у Карпатах насправді дуже рiдкiсні. Гречку в горах практично не вирощують, тому коричнево-червоний мед, який продають на мiсцевих ринках, здебільшого привезений. А липа, як з’ясувалося, примхливе та вибагливе дерево. Хоча вона й вважається найщедрiшою за видiленням нектару (лише одне велике дерево може дати пiд час цвiтiння 10-15 кiлограмiв меду), але медоносить тiльки за теплої сонячної безвiтряної погоди i вимагає великої вологостi повiтря. У зонi Карпат такi умови в час цвітіння липи трапляються дуже рiдко.

Найпоширенiший карпатський мед – той, який зазвичай називають квiтковим. Щоправда, сортiв його є дуже багато, а його вiдтiнки так само, як лiкувальнi та харчовi властивостi, залежать насамперед вiд мiсця “кочiвлi” пасiки. Гарантованi медозбори у високогiр’ї дає насамперед малина. Її квiточки похиленi вниз, тому нектар iз чашечок не може змити нi дощ, нi роса. До того ж малина не потребує високої температури повітря i вже при 12-14 градусах тепла дає добрий медозбiр.

Чистий мед iз лiсової малини, який, загуснувши, робиться цiлком бiлим, бджолярам вдається вiдкачати нечасто. Бо на тих самих зрубах та буреломах, де ростуть цi ягоди, трапляються також цiлi масиви iван-чаю, який у Карпатах також є одним з найкращих медоносiв. Сумiш нектарiв з малини, ожини, iван-чаю та різнотрав’я утворює так званий високогірний карпатський мед – смачний i цiлющий.

Не меншу славу природних лiкiв має i полiфлорний мед з лучних трав – конюшини бiлої, материнки, чебрецю, плакун-трави, розхiдника. Хоча кожна з цих рослин зокрема дає мало меду, але в сукупностi та завдяки послiдовному і тривалому цвiтiнню рiзнотрав’я сприяє значному медозбору. Цей мед темнiшого кольору, нiж високогiрний, а нектар, зiбраний бджолами з рiзних трав, збагачує його хiмiчний склад i перетворює солодощi на рятiвнi лiки від рiзних хвороб.

Та найбiльша дивовижа карпатських бджолярів – падевий мед. Він чорний аж із зеленим відливом. Недарма, його називають “смерековим” медом. Та не тільки кольором цей мед суттєво відрізняється вiд нектарного, але й за хімічним складом, адже зiбраний він зовсiм не з квiтiв. Виявляється, бджоли визбирують на стовбурах дерев маленькi солодкi краплинки – виділення попелиць та iнших сисних паразитів, якi живляться рослинними соками. Тому в “смерековому” медi бiльший вмiст складних цукрiв, бiлкiв, мiнеральних речовин та ферментiв. Кажуть, за кордоном баночка такого меду коштує найдорожче i вважається найцiннiшим продуктом бджолярства.

Як пояснив один пасiчник, бджоли змушенi збирати падевi продукти тодi, коли бракує нектару. Падевi взятки бджоли приносять у лiтнi мiсяцi, облiтаючи стовбури смерек, ялиць, сосен, букiв та лiщини. Проте у цей час бджолярi повиннi пильнувати, щоб падевий мед не залишався у вулику, адже вiн не тiльки непридатний для зимiвлi бджiл, а навiть викликає отруєння в цих комах. Бо що для людини добре, то бджолі – смерть…

Гуцули кажуть, що смерека цвіте один раз на 7-10 років, і не знати де, тому не кожен бджоляр відважиться встановити вулики серед лісу і чекати "з моря погоди".

Про пана Володимира і його вміння добувати найрідкісніший мед нам розповів місцевий верховинський мольфар, та всі спроби вмовити показати, де знайти того диво-пасічника, були марними. Ми ходили "по науку" до діда через день - то запитати про настоянки з корінців, то про трави, то про властивості грибів..

Сьогодні ми буди у мольфара з самого ранку. Помогли по господарству, наносили води, прибрали в коморі, де дід тримає трави і склянки. Коли зібралися вже йти, мольфар запропонував випити чаю..

І раптом в хату зайшов дебелий чоловік років 45, і вклонившись дідові, передав торбинку.

- Цисе длє вас, легіні , - посміхнувся дід, і витяг з торбини дві склянки з чимось темно-зеленим .

- Це те, шьо ви шукали - смерековий мед. А цес хлопака - тот самий Влодко, шо єден знає, де го зібрати.

Пану Володимиру 62 роки (як я писав, на вигляд не більше 45). Служив в Афгані, тричі поранений. Коли повернувся з війни в 1987, лікарі сказали, що жити залишилося 2-3 роки.

От він і пішоі від людей в ліс. Збудував хатинку, завів козу..

Там і з мольфаром познайомився, там і вилікував усі болячки і недуги. Там і залишився до цього часу.

Має чотири пасіки, кози, вівці, корову. Крім мольфара, спілкується з трьома-чотирма людьми..

Збирає гриби-ягоди-трави, передає в церкву в сусідньому селі через товариша, та в церкві вже 25 років не знають, звідки гостинці. Просто інколи згадують на службі про "божого чоловіка", який допомагає бідним людям.

Йому там добое і спокійно.

Довго пан Влодко розповідав нам про мед і бджіл. Щоб повторити все це - треба написати книгу.

Про особисте життя - ні слова.

Все, що встиг записати на телефон (поки була пам"ять) - спробую коротко переповісти.

Смерековий мед пан Влодко зібрав третій раз за останні 25 років. І нарешті досить багато. Каже, що смерека в цьому році цвіла моцно і довго. Виніс до лісу 15 вуликів. Запасів зробив років на 5.

Не сказав чому, але вперше вирішив частину зібраного продати. Мольфар каже, що у Влодка є якась мрія (можливо знає яка, але нам не розповів), яку він нарешті вирішив втілити у життя.

Самим запитати, яка саме - ми не наважилися.

Та менше з тим.

Ми викупили все, що пасічник вирішив продати - мед, маточне молочко, яким бджілки вигодовують своїх бджілченят, пергу (бджолиний хдіб) та настоянку з воскової молі.

Ми ще не розібралися навіщо воно нам і що ми з тим робитимемо, але вже впевнені, що в разі біди матимемо до кого звернутися за допомогою.

Отже, що таке перга (бджолиний хліб).

Відібрана з соторамок і очищена від воскових домішок, без застосування бідь-яких механічних засобів та впливу різних речовин, а також дії екстремальних температур, які б могли зашкодити збереженню біологічних цінності цього продукту.

Зі всіх продуктів бджільництва, які ми використовуємо для покращення здоров’я, та збереженню молодості , лише мед і пергу бджоли одержують шляхом складної біотехнологічної переробки з їх первинної сировини нектару та пилку, що до сьогодні подібне не вдалося відтворити в жодній лабораторії світу.

Та якщо мед бджоли одержують з нектару квітів, то для ПЕРГИ вони збирають пилок різних квітів, який пророщують потім у вулику. Під час пророщення пилок проходить стадію молочнокислого бродіння, збагачується вітамінами А, С, Р, Е та молочнокислими бактеріями. На своїй останній стадії продукт структурується та заносіться в нього генетичний код, який має загальну програму побудови живого організму. Що дозволяє впливати на організм людини шляхом відновлення основних її функцій втрачених по різних причинах: інфекції, хвороби, та змін організму які приходять з віком.

При цьому лікується цілий ряд хворіб – анемія, порушення мозкового кровообігу, інфаркту, інсульту, серцева недостатність, гепатити, алергія, порушення потенції, чоловіче безпліддя, патології пологів, алкоголізм, наркоманія, ЧМТ, жіночі захворювання.

Разова норма вживання, для забезпечення стимуляції захисних сил організму:

для дорослих: 1-2гр.,

для дітей: 0,5гр.

Приймати один раз в ранці натощях, протягом 21 дня.

Маточне молочко - продукт бджільництва. Якщо точніше - це молоко, яким бджоли вигодовують своїх діток, коли вони знаходяться в грудному віці. Можна собі уявити, наскільки це корисний і сильнодіючий продукт. Адже за рахунок нього маленька личинка виростає у дорослу бджолу, тобто проходить всі етапи розвитку особини, отримуючи при цьому найнеобхідніші для життя речовини.

Треба сказати, що маточне молочко досліджено вченими не повністю. Майже напевно відомо, що там є білки, жири, жирні кислоти, мікроелементи. Проте цими складовими можуть похвалитися багато рослин та інші продукти, тоді чому ж дію маточного молочка відрізняється більш видимими результатами? Вчені прийшли до висновку, що та сама невивчена частина складу цього чудесного цілющого продукту як раз і впливає на кінцевий результат.

Маточне молочко і препарати, що містять його, використовуються в медицині, косметичній промисловості і виробництві біологічно активних добавок. Люди активно використовують цей продукт і в домашніх умовах для вирішення різних проблем зі здоров'ям і зовнішністю.

Захворювання, в лікуванні яких традиційно застосовується маточне молочко:

Стенокардія

Призначається зазвичай 10-15 мг маточного молочка , кількість прийомів від двох до чотирьох разів на день. Приймати засіб не менше двох тижнів, при необхідності можна приймати до чотирьох тижнів.

Виснаження організму, клімакс

При цих станах рекомендують приймати маточне молочко разом з медом : 100г меду плюс 2г молочка. Все перемішується і приймається вранці по 1 чайній ложці.

Підвищений або знижений тиск

При цих проблемах беруть маточне молочко під язик - по 20 мг щодня протягом трьох тижнів, одноденний прийом - 3 рази.

Профілактика грипу

Тут використовується цілий комплекс продуктів бджільництва: мед, перга, квітковий пилок і маточне молочко з глюкозою: 5г меду з пергою (співвідношення 2:1), 10г пилку і 0,07 г молочка. Приймається вранці, під язик протягом трьох тижнів.

Захиститися від грипу допоможе ще один рецепт: прийом маткового молочка по 20-40 мг під язик 3 рази в день. Прийом триває 2-3 тижні. Можна використовувати також молочко в суміші зі спиртом у співвідношенні 1:20 (спирт повинен бути міцністю 45 градусів). Це засіб приймається перед їжею по 5-10 крапель.

Артрити нижніх кінцівок

Приймається маточне молочко : по 10-20 мг 2 рази на день під язик.

Підтримка молодого організму

Використовується маточне молочко в суміші з медом і квітковим пилком. При використанні цього засобу знімаються проблеми, що виникають при настанні статевої зрілості, цей період проходить більш спокійно.

Недоношені та новонароджені діти

У цьому віці препарати маточного молочка рекомендується давати у вигляді свічок - не більше 2,5 мг на день. Курс прийому - від тижня до двох. Якраз тут буде доречним сказати, що при виборі дози необхідно до кожної людини підходити індивідуально. Після першого прийому обов'язково простежити за реакцією організму, і тільки після цього приймати рішення про продовження лікування продуктами бджільництва.

Захворювання нирок і шлунка

Суміш меду з маточним молочком (200г меду і 4г сирого молочка) перемішати і помістити в холодильник під щільну кришку. Банку повинна бути скляною. Приймати це засіб по 1 чайній ложці двічі на день приблизно за годину до їжі, при цьому треба тримати його під язиком до остаточного розчинення. Увечері приймати не потрібно, тому що засіб приносить масу енергії, і сон буде неспокійним. Як тільки одна приготована порція закінчиться, потрібно зробити перерву в прийомі кошти на 7 днів. Потім приготувати другу порцію, повторити прийом, знову зробити перерву. Втретє достатньо буде половини порції, після її прийому курс лікування завершується.

Цей засіб також є дуже ефективним при неврастенії і недокрів'ї.

Інші захворювання, при яких спостерігається позитивний ефект від застосування маточного молочка : ревматичні захворювання нервової системи, неврози, неврити, поліневрити і інші захворювання нервової системи.

Настоянка воскової молі – відомий народний засіб. Спочатку застосовувалося для боротьби з туберкульозом і деякими іншими хворобами легенів, бронхів і в цілому дихальних шляхів. Однак пізніше, зі збільшенням популярності цього засобу, у нього раптом несподівано були виявлені численні додаткові можливості, і сьогодні цілителі рекомендують застосовувати її мало не при будь-яких захворюваннях

(список цих недугів знайдіть в інтернеті самі).

Проте, як би не була популярна воскова міль в якості цілющого засобу, настоянка її ніколи не прописується сертифікованими лікарями для лікування хворих. Її ефективність, здавалося б, обґрунтовується з використанням наукових термінів, але насправді масштабних наукових досліджень та робіт з її вивченню не було.

Тому до застосування настоянки воскової молі слід ставитися досить обережно і пам’ятати, що статистично значущих задокументованих випадків лікування з її допомогою історія не знає, а відгуки про ефективність настойки часто бувають вельми сумнівної достовірності.

Настоянка личинок воскової молі готується з гусениць передостаннього віку метелики воскової вогнівки – відомого шкідника бджолиних вуликів. І сама гусениця, і метелик цього виду виділяють спеціальні речовини, такі ж на запах, як і що виділяються бджолами. Відповідно, бджоли в вулику не сприймають їх як чужих і не нападають на них.

Личинки воскової вогнівки харчуються медом, воском, пергою, можуть іноді поїдати яйця і навіть молодих личинок бджіл, чим дуже шкодять всій бджолиної сім’ї. Якщо у вулику заводиться занадто багато огневок, бджолина сім’я зовсім може загинути.

Рецепт приготування настоянки воскової молі простий: личинки (зазвичай живі) заливаються 40% – спіртом відносно 1:10 за масою, тобто на 10 грамів личинок додається 100 грамів спирту. Після цього вся суміш настоюється в прохолодному темному місці протягом 1-2 місяців.

При приготуванні 20% – й настоянки на 100 грамів спирту береться 20 грамів личинок. Екстракт вживають раз на день зранку - не більше столової ложки.

Можливо, приготувати настоянку воскової молі прийшло в голову пасічника, який втомився боротися зі шкідником і вирішив спробувати на цій боротьбі зі шкідником заробити. А пізніше, коли ефект плацебо та відгуки по настоянці воскової молі почали робити для цього кошти, успішну рекламу, знайшлися світлі уми, які спробували більш-менш послідовно обгрунтувати сенс вживання настоянки. Так, начебто, марний засіб досить швидко став відомими ліками.

Що з усім цим робити, ми поки що не знаємо..

Та частина "скарбу" точно поїде на передову до добробатів. Частину залишимо своїм родинам та друзям.

Можливо, частину продамо, бо купили забагато, та й джип далі поламався.

Прошу пробачення перед бджолярами, якщо щось написав невірно, не точно або перекрутив. Я не пасічник. Проте сподіваюся, що інформація для вас стане в пригоді.